Семейное право в.і.борисова і.в.жилінкова сімейне право україни

Батьки при визначенні порядку володіння та користування майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, а також роздільним майном зобов’язані враховувати інтереси своїх неповнолітніх дітей. Майно, що забезпечує виховання і розвиток дитини, вони зобов’язані передавати їй у користування (ч. 1 ст. 59, ч. 1 ст. 176 СК). Відповідно до ч. 2 ст. 176 СК права батьків і дітей на користування житлом, що є власністю когось із них, встанов­люються законом. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користуватися ним (ст. 59 СК). Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності (ст. 175 СК).

Тест: Сімейне право України, Борисова, Жилінкова

Особливої уваги та правового регламентування потребують відносини, які виникають у процесі влаштування дітей, позбав: лених батьківського піклування. З урахуванням особливостей різних форм улаштування таких дітей формуються правові ме: ханізми, за допомогою яких створюються відповідні умови для забезпечення прав та інтересів неповнолітніх, котрі за тих чи інших обставин не мають можливості проживати в сім’ї (усинов: лення, патронат, дитячий будинок сімейного типу).

Семейное право в.і.борисова і.в.жилінкова сімейне право україни

Не поставало ще одного питання, яке свого часу бентежило до­революційних цивілістів. Мова йде про віднесення сімейно-право­вих норм до приватного або публічного права. Широко відомим є вислів В. І. Леніна щодо невизнання нічого приватного в сфері гос­подарювання 2 . На жаль, цей постулат був широко розтиражований його послідовниками і застосовувався у сферах, далеких від госпо­дарювання. Внаслідок цього ознака публічності була поширена май­же на всі суспільні відносини в країні, в тому числі й на ті, які ви­никають у сім’ї. Зрозуміло, що за таких умов питання про на­лежність сімейного права до права приватного або публічного взагалі ставитися не могло. Таким чином, сім’я також визнавалася сферою інтересів держави, а формування сімейних відносин здійснювалося за єдиними принципами, з єдиного центру.

Баранова Л

Процес правового регулювання сімейних відносин починаєть­ся з норм об’єктивного права, які закріплюють дозволи, заборони та позитивні зобов’язування, однак ними, як відомо, не вичер­пується. Право як нормативний регулятор діє через суб’єктивні права та обов’язки учасників сімейних правовідносин. Належ­не учаснику сімейних відносин суб’єктивне право може розгля­датися як сукупність двох факторів: а) спроможності реалізації свого права власними діями (наприклад, подружжя здійснює пра­ва щодо володіння, користування та розпорядження своїм май­ном); б) спроможності вимагати відповідної поведінки від іншої особи (батьки, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, мають право вимагати від повнолітніх дітей відповід­ного утримання). Крім того, кожен з учасників сімейних відно­син має суб’єктивне право на захист свого права або інтересу у разі їх порушення.

Рекомендуем прочесть:  Ст 70 гпк рф

Сімейне право України: Підручник

Сімейне законодавство не розкриває детально зміст поняття «майно, набуте за час шлюбу». Відсутній у ньому і перелік тако­го майна. В ч. 1 ст. 61 СК вказано, що об’єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за ви­нятком тих, які виключені з цивільного обороту. Важливо за­значити, що закріплення певного нерухомого, а також окремих

Сімейне право України Борисова

30. Боришевський М. Й., Бевз Г. М., Жерносек І. П., Обухівська А. Г., Ілляшенко Т. Д. Діти державної опіки: проблеми, розвиток, підтримка: Навч. посібник / АПН України; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти ; Асоціація безперервної освіти дорослих ; Центр з усиновлення дітей при МОН України / Мирослав Йосипович Боришевський (заг.ред.), Галина Михайлівна Бевз (заг.ред.). — К. : Міленіум, 2005. — 283 с.

Постанови Пленуму Верховного Суду України

Треба підкреслити ще одну важливу методологічну обстави­ну, без якої неможливе подальше вирішення питання щодо кон­цепції сімейного права. Аналізуючи позиції учених щодо цієї про­блеми, не можна їх розглядати формально у відриві від часу та обставин, за яких вони були висловлені. Суспільства, держави та права радянських часів уже не існує. Поступово змінюються усі суспільні відносини і загальний порядок їх регулювання. Тому

Баранова — Сімейне право України

Опоненти визнання сімейних прав предметом державного (конституційного) права обґрунтовують свій підхід тезою про те, що сімейне право вивчає не одне лише питання про форму шлюбу і що право влади батька і чоловіка над дітьми та дружиною випливає з інших підстав, ніж право влади глави держави (Л. М. Загурський).

Цивільне право і суміжні галузі права

Відповідно до частини 2 статті 110 Сімейного кодексу позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків/коли один із подружжя вчинив злочин, щодо другого з подружжя або дитини, чи батьківство зачатої дитини до досягнення одного року, визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Сімейне право

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) № 18-рп/2004 від 01.12.2004 року // Офіційний Вісник України. – 2004. – № 50. – Ст. 3288.

Правничий коледж

Кр сімейне право
1. Право спільної власності жінки та чоловіка 3 2. Припинення шлюбу шляхом його розірвання 5 Задача 9 Подружжя Петренків в 1985 році всиновило хлопчика з дитячого будинку, але не змогло справитися з ним. Хлопець вживав алкоголь, кривдив їх та наносив побої. З огляду на те, що поведінка усиновленого загрожувала здоров’ю і навіть життю подружжя Петренків вони звернулися в 2005 році з заявою про скасування усиновлення. Але у задоволенні позовних вимог подружжю Петренків було відмовлено, оскільки усиновлений на день звернення до суду досяг 18 років. 1. Чи може протиправна поведінка усиновленого розглядатися як підстава для скасування усиновлення? 2. Чи впливає на можливість скасування усиновлення за ініціативою Петренків та обставина, що усиновлений на день звернення до суду досяг 18 років? 3. Розв’яжіть задачу. Бібліографія 11

Рекомендуем прочесть:  Как Расторгнуть Брак Заключенный За Рубежом Если Он Не Легализован

Семейное право в.і.борисова і.в.жилінкова сімейне право україни

Императивный метод правового регулирования семейных отношений подчеркивает обязательный характер правовых норм для всех участников семейных правоотношений. Так, в императивном порядке закон устанавливает, что браком признается только брак, зарегистрированный в органе ЗАГС (ч. 1 ст. 21 СК Украины).

СЕМЕЙНОЕ ПРАВО В СИСТЕМЕ ПРАВА УКРАИНЫ Т

До суду звернулася Ю.М. Александрова з позовом до дітей С.А. Александрова від першого шлюбу про розділ спадкового майна, вказавши, що з померлим вона була одружена, до дня його смерті проживала спільно єдиною сім’єю. Відповідачі позову не визнали, пославшись на те, що за півтора року до смерті, у 2008 році, батько розірвав шлюб з Александровой у судовому порядку, про що мається рішення суду. Ю.М. Александрова заперечила, пояснивши, що ні вона, ні С.А. Александров в органі РАЦСу розірвання шлюбу не реєстрували, тому шлюб вважається не припиненим.

Методичні рекомендації до навчального курсу «сімейне право україни»

Усыновление (удочерение) — это юридический акт, в результате которого между усыновителем и его родственниками, с одной стороны, и усыновленным — с другой, возникают такие же права и обязанности, как между родителями и детьми, другими родственниками по происхождению. ; и Как видно из приведенного определения, усыновление в данном случае понимается как юридический .акт, который влечет за собой установление новой правовой связи, прежде всего между усыновителем и , усыновленным, а также между усыновленным и родственниками усыновителя. Поскольку в результате усыновления ребенок, с точки зрения юридической, приобретает новых родителей и родственников, то по общему правилу актом усыновления одновременно прекращается правовая связь ребенка с его родителями и другими родственниками по действительному происхождению. Таким образом, усыновление — это одновременно и право образующий, и право прекращающий факт.

Портал Юристъ — Ваш успех в учебе и работе

9. Войкова К.Л. Легалізація одностатевих шлюбів – прерогатива правової держави або деградація суспільства /К.Л.Войкова // Науковий погляд молоді: ключові питання сучасного етапу реформування системи вітчизняного законодавства Матерiали Всеукраїнської науково- практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців. м. Луганськ, 11-12 грудня 2012 р./ За ред. проф. Л.I. Лазор. — Луганськ: Східноукраїнський національний унiверситет iменi Володимира Даля, 2012. — 152-155 с.

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА СУДОВА ПРАКТИКА